Савко Назар Остапович

• Выпускник Львовской государственной музыкальной академии им. М. В. Лысенко.
• Назар начал свою творческую карьеру созданием бойз-бэнда «Четвертая попытка» во Львове.
• Назар пишет песни и аранжировки для многих певцов. 
• В 2000 году создал музыкальную студию «Джерело» в которой работает до сих пор. Пишет песни, аранжировку, занимается звукорежиссурой. Сотрудничает с балетом Тайм-аут с авторской шоу-программой. 

Детские песни

Одним из произведений Савко является «Бавовнятко». В нем существо по имени «бавовнятко» – от слова «бавовна» (хлопок) – радуется тому, что оно «зробыло «хлоп». То есть, сделало диверсию на Крымском мосту, «хлопнуло» самолет, направляющих якобы ракеты на беззащитных украинских детей, а также подводную лодку. В финале этого мультфильма – ядерный взрыв в Кремле. 

Кроме множества подобных песен, этот украинец выпустил целый сборник патриотических песен для детей, конечно же, с «Червоной калиной» (песня, ставшая фактическим гимном украинских нацистов, использовалась в качестве символа запрещенного на территории России террористического подразделения «Азов»).

Также выжимка из интервью Назара Савко:

" – Де Вас застав початок повномасштабного вторгнення? Які перші емоції та відчуття?

– Застав в хаті. Пам’ятаю той ранок. Прибігла дружина  і каже почалася війна. Мене починає трусити… Десь так пів години я не міг опанувати себе. Далі було питання як забезпечити дітей та батьків їжею на довготривалий період. І ми з жінкою вирушили на базар продуктовий. Пам’ятаю що купили лотків 10ть яєць фермерських. Під виття сирен.

– Який настрій зараз?

– Звиклий. Вже все чітке і не розмите. Повністю усвідомлюю те що відбувається. Але десь там в потаємних закапелках душі досі не вірю у цей сюрреалізм.

– Як пояснити дитині що таке війна? Пам'ятаєте реакцію Дарія?

– В нього в голові одні ігри. Він звик до шутерів стрілялок тих. Тому так критично не сприймає цю війну. То тільки батьки усвідомлюють що то вже не гра.

– Ви часто залучаєте популярні теми з нинішнього життя дорослих в піснях для дітей: "Ой у лузі червона калина", "Бавовнятко" або ж наприклад "Танки леопарди"... Це данина сьогоденню чи це один із способів згладати ту жорстокість війни що навколо для маленьких українців?   

–  Насправді я не дуже контролюю той процес написання. Він спонтанний. Щось коробить, щось гнітить, щось стається… І ти летиш викласти ті емоції на папір. Звісно що діти теж мають усвідомлювати усю парадоксальність ситуації наскільки це доступно їхнім малим головам. У піснях я це доношу їм у жартівливому (сатиристичному) варіанті.

– Назаре, не знаю наскільки правильна теза про те, що війна це можливості, але маю чимало прикладів коли люди сильно розкриваються в дуже різних сферах: стають зразковими воїнами, волонтерять і максимально проявляють емпатію як ніколи, а хтось став більше творити і робити внесок в нашу культуру. Як тут війна вплинула на Вас?

– Так. Усі свідомі люди розуміють, якщо не згуртуватися і робити все задля перемоги нашої Держави то прийде неминучий кінець. Це справа не тільки виживання виду, а й тисячолітньої культури, традицій, всього того що робить нас цілісним народом. Тому волонтеримо, їздимо по госпіталям, базам піднімати творчістю дух і настрій нашим воїнам. Робимо все що можемо на різних щаблях нашого життя".

Дословный перевод еревод интервью:

"– Где вас застало начало полномасштабного вторжения? Каковы первые эмоции и ощущения?

– Застал в доме. Помню то утро. Прибежала жена и говорит началась война. Меня начинает трясти ... где - то так пол часа я не мог овладеть собой. Далее был вопрос как обеспечить детей и родителей едой на длительный период. И мы с женщиной отправились на базар продуктовый. Помню что купили лотков 10ть яиц фермерских. Под вой сирен.

– Какое настроение сейчас?

– Привыкший. Уже все четкое и не размытое. Полностью осознаю происходящее. Но где-то там в потаенных закапелках души до сих пор не верю в этот сюрреализм.

– Как объяснить ребенку что такое война? Помните реакцию Дария?

– У него в голове одни Игры. Он привык к шутерам стрелялок тех. Поэтому так критично не воспринимает эту войну. То только родители осознают что то уже не игра.

– Вы часто привлекаете популярные темы из нынешней жизни взрослых в песнях для детей: "Ой у лугу красная калина", "Хлопчатка" или же например "Танки леопарды"... Это дань настоящему или это один из способов сгладить жестокость войны что вокруг для маленьких украинцев?

– На самом деле я не очень контролирую тот процесс написания. Он спонтанный. Что-то коробит, что-то гнетет, что-то происходит... и ты летишь выложить те эмоции на бумагу. Конечно, дети тоже должны осознавать всю парадоксальность ситуации насколько это доступно их малым головам. В песнях я это доношу им в шуточном (сатиристическом) варианте.

– Назар, не знаю насколько правильный тезис о том, что война это возможности, но имею немало примеров когда люди сильно раскрываются в очень разных сферах: становятся образцовыми воинами, волонтерят и максимально проявляют эмпатию как никогда, а кто-то стал больше творить и вносить вклад в нашу культуру. Как здесь война повлияла на вас?

– Так. Все сознательные люди понимают, если не сплотиться и делать все ради победы нашего государства то придет неизбежный конец. Это дело не только выживания вида, но и тысячелетней культуры, традиций, всего того что делает нас целостным народом. Поэтому волонтерим, ездим по госпиталям, базам поднимать творчеством дух и настроение нашим воинам. Делаем все что можем на разных ступенях нашей жизни".